Видалення кіст щелеп

Кіста – є патологічною порожниною, стінки якої вкриті зсередини епітелієм і заповнені рідким, м’яким або газоподібним вмістом, але обов’язково не характерним для цього місця.

Кісти і, так звані, кістоподібні утворення щелеп дуже різноманітні за частотою виникнення, клінічними, рентгенологічними ознаками, лікування та прогнозу.

Вони можуть бути вродженими, формуватися внаслідок травм, запальних процесів або виникати як новоутворення.

Кіста – є патологічною порожниною, стінки якої вкриті зсередини епітелієм і заповнені рідким, м’яким або газоподібним вмістом, але обов’язково не характерним для цього місця.
Кісти і, так звані, кістоподібні утворення щелеп дуже різноманітні за частотою виникнення, клінічними, рентгенологічними ознаками, лікування та прогнозу.
Вони можуть бути вродженими, формуватися внаслідок травм, запальних процесів або виникати як новоутворення.

В залежності від походження та будови, кісти щелеп поділяють на дві основні групи: неодонтогенні та одонтогенні.

Неодонтогенні кісти

Утворюються з епітеліальних клітин поміж фрагментами, з яких формуються кістки лицевого черепа під час ембріонального розвитку. Локалізуються поблизу кісткових швів, отворів та каналів, через які проходять судини та нерви. До неодонтогенних кіст відносять також травматичні, аневризмальні кісти та деякі інші. Ці кісти трапляються відносно рідко.

Одонтогенні кісти

Зустрічаються значно частіше і розвиваються з епітеліальних елементів та клітин, що формують зуб та зникають усередині кістки після закінчення його розвитку. Однак, якщо цього не відбувається, епітелій зберігає свою активність і веде до утворення кісти. Цей тип кіст має внутрішньо епітеліальну оболонку і рідкий вміст, що продукується епітелієм. Тому ознаки різних одонтогенних кіст можуть бути схожими, а точний діагноз встановлюється після гістологічного дослідження. До одонтогенних кіст, що найчастіше зустрічаються, відносяться:

Радикулярна кіста (radicular cyst)

Мають запальне походження та розвиваються навколо кореня зуба. Ці кісти рідко досягають великих розмірів, оскільки їх вчасно діагностують через проблеми із причинним зубом. Лікування радикулярних кіст зазвичай здійснюється стоматологами та у сприятливих випадках обходиться без оперативного втручання.

Фолікулярна кіста (dentigerous cyst)

Це один з найчастіших видів кіст, що вражають щелепні кістки. Зазвичай розвивається на нижній щелепі навколо третіх молярів (зуби мудрості), а на верхній – навколо іклів та премолярів. Характерною особливістю є межа кісти, що проходить через шийку зуба, що не прорізався. Однак по мірі зростання кіста може його відтіснити далеко від первинного  положення. Фолікулярні кісти без лікування можуть досягати більших розмірів, поступово руйнуючи кістку. А також можуть трансформуватися в амелобластому. При радикальному видаленні рецидиви не виникають.

Амелобластома (ameloblastoma)

Це доброякісне епітеліальне новоутворення, що становить близько 10% усіх одонтогенних пухлин. Росте досить повільно, дещо швидше у молодому віці. Зазвичай виникає на нижній щелепі в області кута та гілки, але може розвиватися і в інших ділянках нижньої та верхньої щелепи. Може проростати за межі щелепи у м’які тканини.

Кератокіста (оdontogenic keratocyst, keratocystic odontogenic tumor)

Це новоутворення часто має пухлинний характер росту та найвищий відсоток рецидивів. Типова локалізація також – кути та гілки нижньої щелепи, але може виникати і в інших ділянках. Також здатна проростати за межі щелепи, синуси і в м’які тканини.

Більшість однотогенних кіст ростуть повільно, розвиваються безсимптомно і можуть бути зовсім непомітні, тому що починають рости всередині кістки. Через це часто стають випадковою знахідкою під час проведення рентген дослідження з іншого приводу. У той же час по мірі збільшення вони поступово руйнують навколишню кістку, проростають у м’які тканини, викликають здуття щелепи та асиметрію обличчя.

Метод лікування вибирається залежно від типу кісти, стадії росту, розміру, локалізації, віку пацієнта та інших факторів. На сьогоднішній день для лікування кіст щелеп використовуються:

Марсуапіалізація

Цей метод полягає у розтині кісти, видаленні однієї зі стінок і створенні своєрідної бухти в кістозну порожнину. Згодом порожнина починає гоїтися ніби зсередини назовні і поступово зникає.

Декомпресія

Суть методу полягає у пункції кісти, відсмоктуванні рідини з її порожнини та установці спеціального катетера, через який згодом проводяться регулярні промивання кістозної порожнини. Завдяки цьому вона поступово зменшується у розмірах, що спрощує подальшу операцію та зменшує її травматизм.

Видалення кісти

Це найбільш надійний і радикальний метод, що передбачає повне видалення кістозної оболонки, іноді разом із оточуючими тканинами.

Під час консультації доктор Караванов ретельно проаналізує історію захворювання, клінічні та рентгенологічні дані. Для  повної оцінки ситуації та складання плану оперативного лікування буде призначено рентгенівське дослідження або комп’ютерна томографія. У сумнівних випадках для більш точної діагностики до операції може знадобитися попередня біопсія новоутворення та гістологічне дослідження.

На підставі всіх даних буде обрано найбільш оптимальний спосіб і складено план лікування. Якщо буде існувати кілька варіантів вирішення цієї проблеми, доктор Караванов докладно пояснить переваги та недоліки кожного з них. Перед операцією ви будете детально проінструктовані щодо підготовчих заходів. Якщо в патологічний процес будуть залучені сусідні зуби, цьому буде приділено особливу увагу з метою їх можливого збереження.

Також на консультації визначається метод знеболювання. Операція видалення кіст щелеп може бути виконана як під місцевою, так і під загальною анестезією (наркозом). При місцевій анестезії, хоча болючі відчуття повністю усуваються знеболюючими ін’єкціями, свідомість зберігається повністю. Якщо ви відчуваєте непереборне хвилювання від майбутнього втручання, не переносите ін’єкцій, хочете уникнути надмірної психоемоційної напруги, краще віддати перевагу комбінованому або загальному знеболюванню (наркозу). Під час наркозу Ви спатимете під час усієї операції.

Для операції з видалення кіст щелеп виконується стандартне клінічне обстеження. Крім того, як і для будь-якої іншої планової операції, необхідне дотримання низки умов:

• пацієнт здоровий, немає гострих захворювань, а хронічні не в періоді загострення;
• лабораторні тести і обстеження в межах норми;
• шкіра обличчя не має запальних, гнійничкових уражень, герпетичної висипки;
• зуби сановані, пародонт здоровий, слизова оболонка порожнини рота не має виразкових, афтозних уражень;
• припинено приймання препаратів, що впливають на згортання крові.

При наявності будь-яких загальних захворювань до операції можуть бути призначені додаткові консультації суміжних фахівців.

Оскільки втручання буде проводитися в порожнині рота, підготовка включає обов’язкову санацію зубів і пародонту, видалення зубних відкладень за 1-2 доби до операції. Це значно зменшує ризики розвитку інфекції в післяопераційному періоді і прискорює процес загоєння.

З метою збереження зубів, що знаходяться по краях кісти, може знадобитися консультація та лікування у стоматолога (депульпування зубів), а також консультації ортодонта, ЛОР.

За попереднім погодженням, Вам буде запропоновано з’явитися в Клініку за день або в день самої операції. Напередодні операції вимийте голову.

Марсуапіалізація та декомпресія кісти може бути проведена амбулаторно під місцевим знеболенням або внутрішньовенною седацією. Видалення кіст вимагає вже загального чи комбінованого знеболювання в умовах стаціонару.

Стандартна процедура видалення кіст щелеп наступна. Проводяться розрізи ясна над кістою, у кістки створюється «вікно», через яке видаляється вміст кісти, ретельно та повністю виділяється її оболонка. Причинний зуб (якщо є) обов’язково видаляється. У той самий час буде зроблено все можливе для збереження інших зубів поблизу кісти.

Після видалення кісти кісткова порожнина вимагає заповнення. З цією метою можуть бути використані різні матеріали. Доктор Караванов у своїй практиці віддає перевагу техніці PRF — тромбоцитарним згорткам, які готуються за спеціальним протоколом прямо в операційній з крові пацієнта.

Майже завжди операцію можна виконати через розрізи в ротовій порожнині, так що зовнішніх слідів не залишається.

Для остаточного діагнозу оболонка кісти буде спрямована на гістологічне дослідження.

При кістах дуже великих розмірів, де хірургічне видалення потребує значної операційної травми або є ризик спонтанного перелому щелепи, лікування може бути проведено у два етапи. Але на першому етапі виконується так звана декомпресія кісти. Після того, як кістка по периметру поступово частково відновиться, можна буде провести другий етап – радикальне видалення кісти.

У випадках великого ураження щелепи, при багаторазових рецидивах може знадобитися і більш радикальне втручання – резекція частини щелепи із заміщенням її кістковим, титановим або комбінованим трансплантатом.

Тривалість перебування в клініці після операції видалення кіст щелеп не більше 1 доби. У найближчу добу необхідний спокій і холодові компреси на область втручання, що зменшують післяопераційний набряк і біль. Вам може бути призначений короткий курс антибіотиків для профілактики інфекції та інші препарати. Також Ви отримаєте чіткі інструкції по догляду за порожниною рота і особливостям післяопераційного режиму.

Перший огляд і перев’язка виконується на наступний день після операції. Дату чергового огляду Вам призначить доктор. Однак, Вам слід негайно інформувати при виникненні наступних симптомів:

• біль, що наростає;
• кровотеча;
• стійке підвищення температури тіла;
• набряк, що наростає більше 3 діб;
• виділення з ран;
• неприємний запах і присмак у роті;
• почервоніння шкіри у зоні втручання, ознаки запалення.

Повне загоєння ран в порожнині рота відбувається протягом 7-14 днів. Шви можуть зберігатися довше, але з часом повністю розсмокчуться.

Повне загоєння ран у ротовій порожнині відбувається протягом 1-2 тижнів. Проте, загоєння кістки – процес триваліший, тому найближче контрольне рентгенологічне дослідження проводиться приблизно через 1-2 місяці, після чого можна робити висновки про результат операції.

Прогноз лікування залежить головним чином типу кісти. Деякі види кіст (напр., кератокіста) мають високий відсоток рецидивів незалежно від якості хірургічної операції. Тому протягом 1-1.5 років після операції обов’язково потрібне спостереження, виконання контрольних рентгенограм або комп’ютерної томографії.