Отопластика
Форма і розмір вушних мушель є індивідуальними у кожної людини. У той самий час їх розташування під більшим кутом до голови робить вуха помітніше, що звертає та загострює на себе увагу. Такий стан називається стирчання, відстовбурчення вушних раковин або капловухість, а операція, що спрямована на їх корекцію – отопластика.
Деяких людей це аніяк не турбує і іноді навіть додає певний шарм. Однак, якщо стирчання вушних раковин є причиною незадоволеності власною зовнішністю, психологічних проблем і взаємовідносин в колективі, має сенс подумати над хірургічної корекцією. Це особливо стосується дітей, які через особливу форму вух можуть піддаватися цькуванню у дитячих колективах.
Потрібна консультація доктора?
Обстеження
скорочене або стандарт
Знеболення
місцеве, комбіноване або наркоз
Тривалість
1-2 години
Госпіталізація
1 доба
Відновлення
первинне через 3-5 днів
Активність
звична активність, робота через 8 днів
Спорт
обмеження до 3 тижнів
Результат
первинний 8 днів, остаточний - 1 місяць
Що таке отопластика?
Корекція відстовбурчених вух (капловухості) лежить в основі операції, що назвається отопластика.
Хоча, у широкому сенсі, отопластика може припускати будь-яку реконструкцію вушної раковини (наприклад, при її вродженій відсутності, недорозвиненні, різноманітних набутих дефектах), в даному випадку розглядається корекція саме аномалії положення та форми вуха.
Причини аномального положення вушних раковин: збільшений кут між вушною раковиною та черепом, надмірний розвиток внутрішньої частини вушного хряща (concha), згладженість рельєфу вушного хряща, його сплощення. Також можливі комбінації цих ознак.
Отопластика може бути виконана у будь-якому віці, починаючи з 6-7 років. Доведено, що вже до цього віку вушна раковина сягає майже всього свого остаточного розміру та немає ризику порушення її майбутнього розвитку.
Як виконується отопластика?
На сьогоднішній день існує чимало ефективних технік отопластики, різниця між якими полягає переважно у способах модифікації (підготовки) та фіксації вушних хрящів. У загальних рисах корекція вушних раковин, що стирчать, полягає в оголенні вушного хряща, ослабленні його по лініях згину (шейвінг, скратчинг, розрізи, висічення невеликих ділянок тощо) і накладення спеціальних швів для моделювання та закріплення нової форми.
Більшість сучасних методик передбачає розрізи та основні маніпуляції на задній поверхні вушної раковини, тому помітних слідів ця операція не залишає. Кожен хірург зазвичай використовує звичні йому методи, які забезпечать найкращий і довгостроковий результат.
Кому може бути потрібна отопластика?
- симетричні або асиметричні вушні раковини, що стирчать
- сплощена форма вушних раковин
- недостатня виразність (згладженість) окремих складових вушної раковини
Консультація
Багато пацієнтів (або, у випадку дітей, їх батьки), які мають стирчання вух, бажають в результаті операції отримати їх наближеними до голови якомога сильніше. При цьому, чим більшу вихідну ступінь має капловухість, тим більше це бажання. Це омана і при виконанні хірургом таких вимог пацієнта виникає ефект так званого «приклеєного вуха». Це не тільки не естетично, але й в певному сенсі може впливати на гостроту слуху. Справа в тому, що у людини орган слуху побудований таким чином, що може уловлювати звуки не тільки з боків від себе, але і попереду. Цьому сприяє особлива форма і положення вушних раковин. І цей принцип не можна порушувати. В нормі форма і положення вушних раковин повинно бути таким, щоб в анфас проглядалося близько 2/3 завитка вуха (його самий задній край).
Враховується також товщина вушних хрящів, їх піддатливість, форма, пропорції окремих елементів, а також зазначені раніше причини капловухості. Відзначається наявність вихідної асиметрії, що вносить корективи в хірургічний план.
Доктор Караванов при операції ставить за мету не тільки нормалізувати положення вушних раковин, але й надати їм красиву, натуральну форму.
Також на консультації обговорюється метод знеболення. Отопластика може бути виконана як під місцевою, так і під загальною анестезією (наркозом). При місцевій анестезії, хоча больові відчуття повністю усуваються знеболювальними ін’єкціями, свідомість зберігається повністю. Якщо ви відчуваєте непереборне хвилювання від майбутнього втручання, не переносите ін’єкцій, бажаєте уникнути надлишкового психоемоційного напруження, краще віддати перевагу загального знеболювання (наркозу). Під час наркозу Ви будете спати під час всієї операції. У дитячому віці майже завжди необхідно загальне знеболювання.
Підготовка
Для проведення операції отопластики виконується стандартне клінічне обстеження. Крім того, як і для будь-якої іншої планової операції, необхідне дотримання низки умов:
- пацієнт здоровий, немає гострих захворювань, а хронічні не в періоді загострення;
- лабораторні тести і обстеження в межах норми;
- шкіра обличчя не має запальних, гнійничкових уражень, герпетичної висипки;
- зуби сановані, пародонт здоровий, слизова оболонка порожнини рота не має виразкових, афтозних уражень;
- призупинено приймання препаратів, що впливають на згортання крові.
При наявності будь-яких загальних захворювань до операції можуть бути призначені додаткові консультації суміжних фахівців.
За попереднім погодженням, Вам буде запропоновано з’явитися в Клініку за день або в день самої операції. Напередодні операції вимийте голову.
Операція
Після повного знеболення області втручання (якщо обрана місцева анестезія) або введення пацієнта в наркоз, виконується ретельна антисептична обробка операційного поля, наноситься необхідна розмітка.
Доктор Караванов віддає перевагу лише тим технікам отопластики, що передбачають доступ на задній поверхні вушних раковин. Після розрізу шкіри і оголення поверхні хряща всі подальші дії залежать від клінічної ситуації. При сплощенні вушного хряща вздовж ліній майбутнього згинання особливим способом виконується його послаблення, а остаточна форма моделюється шляхом накладення спеціальних швів. За наявності надмірно розвиненої concha, додатково може висікатися її частина. Іноді можуть також висікатися м’яз за вухом і виконуватися додаткова фіксація вушного хряща ззаду. Шкіра за вухом вшивається особливими косметичними швами, які будуть зняті на 7-9 день. Операція закінчується накладанням спеціальної кругової еластичної пов’язки.
Після операції
Тривалість перебування в клініці не більше 1 доби. Хоча отопластика порівняно проста процедура, операційна травма хрящів може супроводжуватися болем в післяопераційному періоді. На найближчі кілька днів після операції призначаються м’які знеболюючі та короткий курс антибіотикопрофілактики.
Перший огляд і перев’язка виконується на наступний день після операції. Дату наступного огляду Вам призначить доктор. Дату чергового огляду Вам призначить доктор. Однак, Вам слід негайно інформувати при виникненні наступних симптомів:
- біль, що наростає;
- кровотеча;
- стійке підвищення температури тіла;
- порушення фіксації пов’язок;
- виділення з ран;
- почервоніння шкіри у зоні втручання, ознаки запалення.
Після зняття швів Вам буде запропоновано носіння еластичної пов’язки кільця протягом 10-14 днів постійно, а потім ще 10-14 тільки на час сну.
Синці і синці на вушній раковині повністю проходять зазвичай протягом 2 тижнів. У перші тижні може зберігатися легка болючість або порушення чутливості вушних раковин при обмацуванні, але з часом вони зникнуть.
Протягом перших 1-2 міс рекомендується берегти вушні раковини від надмірно низької, або, навпаки, високої температури. Також бажано обмежити активний спорт, особливо контактний для запобігання травми.
Результати
Попередній результат отопластики буде видно вже на момент зняття швів, а остаточний приблизно через 1 міс. Рубці за вухом перебудовуються трохи довше, однак через 8-12 міс стають практично непомітними.
Важливо розуміти, що в нормі вушні раковини досить часто бувають певною мірою асиметричними як за формою, так і за положенням. Тому легка ступінь асиметрії після операції, якщо це помітно тільки при дуже уважному розгляді, цілком припустима. Це не є помилкою або ускладненням.