Пластика підборіддя

У широкому сенсі пластикою підборіддя вважається будь-яке втручання, яке має на меті зміну його форми, розміру або положення. Ця мета може бути досягнуто різними способами: контурна пластика, ліпофілінг, встановлення лицевих імплантів та власне хірургічна модифікація – геніопластика. Кожен із цих способів має свої можливості та обмеження, переваги та недоліки.

Геніопластика – кісткова операція, яка полягає у відділенні, переміщенні та фіксації в новому положенні підборідкового відділу нижньої щелепи.

Цей спосіб дозволяє змінювати форму, розмір, проекцію, висоту, симетрію підборіддя у досить широких межах.

На відміну від хірургічної пластики підборіддя, решта наявних способів спрямовані лише на збільшення його розміру чи об’єму. У цьому полягає їхнє головне обмеження. І лише хірургічна корекція може забезпечити два протилежні напрями – збільшення (аугментація) та зменшення (редукція).

Геніопластика виконується через внутрішній розріз та не залишає жодних слідів зовні.

У простих випадках, коли необхідно лише деяке зменшення підборіддя, що виступає, виконується так звана пряма редукція. При цьому надлишок кістки нижньої щелепи видаляється або згладжується спеціальними фрезами.

Але найчастіше проводиться так звана ковзна остетомія підборіддя (геніопластика, sliding genioplasty, mentoplasty). Суть техніки полягає в тому, що нижня частина підборідкового відділу нижньої щелепи відділяється від її тіла та зміщується назад, вперед, догори, вниз в залежності від завдання. При цьому, змінюючи форму розпилу кістки, вектор та напрямок переміщення, можна одночасно змінювати також ширину, висоту, пропорції підборіддя, усунути асиметрію. Частини нижньої щелепи надійно фіксуються між собою, забезпечуючи необхідне положення підборіддя. Згодом вони повністю зростаються між собою із одночасною перебудовою кістки так, що підборідковий відділ в результаті набуває нової форми.

Певним обмеженням геніопластики є можлива ступінь переміщення підборіддя у передньо-задньому напрямку, яка складає зазвичай не більше 10-12мм, що зумовлене товщиною кістки у ділянці підборіддя.  Але зазвичай цього цілком достатньо для позитивної зміни профіля та сприйняття обличчя в цілому.

Важливою перевагою геніопластики перед іншими способами модифікації підборіддя є те, що операція ставить за мету виправлення саме опорних структур (нижньої щелепи), які і є причиною проблеми.

Найважливішим є те, що геніопластика дає стабільний, надійний результат, що не змінюватиметься з часом та не потребуватиме жодних подальших втручань, тобто проблема вирішується один раз і назавжди.   

• підборіддя, що западає до заду, його недорозвинення
• підборіддя, що виступає до переду, його надмірний розвиток
• надмірно масивне підборіддя, що обтяжує нижню третину обличчя
• загострене підборіддя
• асиметричне підборіддя
• згладженість шийно-підборідкового кута (лінії)

Доволі часто пацієнти звертаються з приводу геніопластики маючи на меті виправити профіль або форму нижньої третини обличчя. Проте причини незадовільної естетики можуть бути різними.  

Найкращі результати пластика підборіддя дає, якщо проблема має ізольований характер. Тобто, у випадках, коли незадовільний профіль або форма нижньої третини обличчя пов’язані саме із підборіддям.

При порушенні співвідношення самих щелеп між собою (дисгнатії), положення підборіддя є радше наслідком, а не причиною проблеми. Наприклад, при прикусі 2 класу вся нижня щелепа знаходиться дещо позаду, а вся нижня третина обличчя виглядає недорозвиненою разом із підборіддям. При прикусі 3 класу ситуація діаметрально протилежна. При дисгнатії  змінюються не тільки прикус, а й положення губ, посмішка, губопідборідкова складка. Всі ці проблеми геніопластика не усуває або може усунути лише частково. Тож у подібних випадках може знадобитися ортогнатична хірургія.

Тож головне питання, яке має бути з’ясоване – чи геніопластика саме та операція, що Вам потрібна та чи дозволить це втручання виправити наявну проблему?

Для уточнення цього доктор Караванов врахує всі Ваші скарги та побажання, об’єктивно оцінить причину проблеми, стан щелеп, прикусу тощо.  Для уточнення ситуації буде потрібно виконання комп’ютерної томографії.

Далі проводиться цифрова обробка даних і виконується симуляція майбутнього втручання для оцінки, як можливості його проведення, так і для візуалізації передбачуваного результату. Також може бути запропонований 3D друк моделі щелеп, додаткове виготовлення спеціальних шаблонів, якими під час операції виконуються розпили кістки нижньої щелепи та подальша фіксація. Це забезпечить максимально точний результат.

Для проведення операції геніопластики виконується стандартне клінічне обстеження. Крім того, як і для будь-якої іншої планової операції, необхідно дотримання низки умов:

• пацієнт здоровий, немає гострих захворювань, а хронічні не в періоді загострення;
• лабораторні тести і обстеження в межах норми;
• шкіра обличчя не має запальних, гнійничкових уражень, герпетичної висипки;
• зуби сановані, пародонт здоровий, слизова оболонка порожнини рота не має виразкових, афтозних уражень;
• призупинено приймання препаратів, що впливають на згортання крові.

За наявності будь-яких загальних захворювань перед операцією можуть бути призначені додаткові консультації суміжних фахівців.

Оскільки втручання буде проводитися в порожнині рота, підготовка включає обов’язкову санацію зубів та пародонту, видалення зубних відкладень за 1-2 добу до операції. Це значно зменшує ризики розвитку інфекції у післяопераційному періоді та прискорює процес загоєння.

За попереднім погодженням, Вам буде запропоновано з’явитися в Клініку за день або в день самої операції. Напередодні операції вимийте голову.

Геніопластика проводиться під загальним знеболенням. Позаду нижньої губи, на слизовій оболонці в ротовій порожнині робиться розріз та оголюється кістка підборідкового відділу нижньої щелепи. Спеціальною високошвидкісною мікропилою з охолодженням виконуються  його розпили за заздалегідь наміченим планом, підборіддя відокремлюється, переміщується в потрібне положення і фіксується міні пластинами і шурупами. Інколи нерівності та «сходинки» між фрагментами згладжуються і заповнюються спеціальними кістковими замінниками для більш гладкого контуру. Рани в роті зашиваються спеціальними швами, що розсмоктуються.

Перебування в клініці після геніопластики зазвичай не більше 1 доби, після чого пацієнт може бути відпущений додому з необхідними призначеннями. Найближчими днями будуть спостерігатися набряк і гематоми в області підборіддя, які досягають максимуму на 3-4 добу, потім поступово проходять протягом наступних 7-10 днів. Зменшити цей час допомагають холодові компреси та згодом спеціальні мазі. Практично завжди після геніопластики спостерігається тимчасове зниження або втрата чутливості у ділянці нижньої губи та підборіддя. Це не є ускладненням та зумовлене хірургічною травмою кістки та відшаруванням від неї м’яких тканин. Таке явище зворотне і згодом проходить. Тож хвилюватися не треба.  

Перший огляд і перев’язка виконується на наступний день після операції. Дату чергового огляду Вам призначить доктор. Однак, Вам слід негайно інформувати при виникненні наступних симптомів:

• біль, що наростає;
• кровотеча;
• стійке підвищення температури тіла;
• набряк, що наростає більше 3 діб;
• неприємний запах і присмак у роті;
• виділення з ран;
• почервоніння шкіри у зоні втручання, ознаки запалення.

Шви зняття не вимагають і повністю розсмоктуються через кілька тижнів. Теплові процедури, солярій, сауни рекомендовано виключити на 2-3 тижні. До звичайної активності Ви зможете повернутись приблизно через тиждень після операції. Однак, до 1 місяця рекомендується утриматися від фізичних навантажень та спорту.

Вам буде запропоновано з’явитись на контрольні огляди через 1, 3, 6, 12 міс.

Післяопераційні набряки та інфільтрати зазвичай повністю проходять за  2-3 тижні, остаточний результат можна буде оцінювати через 1 міс. Проте загоєння та перебудова кістки – більш тривалий процес. Тому невеликі нерівності в області підборіддя, які не видно зовні, але можуть бути на дотик,  зникатимуть поступово протягом кількох місяців.

Оніміння в області нижньої губи та підборіддя проходить самостійно протягом 1-1,5 місяців. Для прискорення цього процесу можуть бути призначені спеціальні препарати.

Мініпластини і шурупи зняття не потребують і в майбутньому не викликатимуть жодних занепокоєнь, а також жодних обмежень для проведення рентгенографії, проходження сканування в металодетекторах (наприклад, в аеропортах) не викликають. Однак, за бажанням пацієнта, через 6-8 місяців вони можуть бути видалені.

Результат геніопластики є пожиттєвим та у майбутньому не змінюється.