Відновлення мови

Функції ковтання та мови залежать від здатності забезпечення адекватного закриття велофарингеального (піднебінно-глоткового) кільця – складної структури, яка розташована в глотці. В її основі лежить скоординована робота різних груп м’язів м’якого піднебіння та верхніх відділів глотки. Весь цей комплекс функціонує динамічно та регулює взаємини травного тракту, верхніх дихальних шляхів, а також розподіл потоків повітря між порожнинами рота та носа. Завдяки цьому механізму практично в одному й самому місці може проходити повітря, їжа і відбуватися формування звуків.

У нормі відтворення звуків (фонація) серед інших факторів включає можливість створення тиску повітря, що проходить з легенів у верхні дихальні шляхи. Залежно від звуку, що відтворюється, повітря може йти тільки через порожнину рота, тільки через порожнину носа або обидві відразу, при чому з різною інтенсивністю. М’яке піднебіння виконує роль своєрідного клапана, який регулює повітряний потік. Якщо функція м’якого піднебіння та сусідніх відділів глотки незадовільна, цей процес порушується і повноцінна мова неможлива. Особливо це помітно при вимові деяких приголосних звуків, що вимагають високого тиску в ротовій порожнині, і проявляється неадекватним носовим резонансом (гугнявістю) під час мови.

У пацієнтів з розщілинами механізм велофарингеального змикання (Velopharyngeal closure, VPC) порушений. В основі цього лежать два основні фактори: недостатня функція м’язів м’якого піднебіння та його укорочення.

Хоча правильна і своєчасна пластика розщілини піднебіння дозволяє відновити функцію м’якого піднебіння, у деяких пацієнтів все-таки може виникнути необхідність повторних хірургічних операцій. Причини цього можуть бути у неправильному виборі методики, неправильному проведенні первинної операції, проблемах із загоєнням, недостатньо активно проводилася логопедична терапія та інших факторів.

Причини порушення мови при розщілинах можуть бути наслідком не лише велофарингеальної дисфункції. Однаково страждає якість мови також при дефектах піднебіння, ороназальних фістулах, не закритій розщілині коміркового паростку.

Клінічно велофарингеальна дисфункція (ВФД,) або недостатність (ВФН) діагностується за сукупністю симптомів, які включають гіперназальність, назальну емісію, гіперактивність м’язів обличчя та помилки в артикуляції.

Гіперназальність

Через неправильний баланс повітря, що проходить через ротову та носову порожнину під час вимови, виникає патологічний носовий резонанс, що надає промови назальний (гугнявий) відтінок.

Назальна емісія

Ця особливість полягає в тому, що під час розмови спостерігається та чується інтенсивний вихід повітря з носа, чого немає в нормі.

Гіперактивність м’язів обличчя

Через виток повітря через ніс під час промови компенсаторно підвищується активність м’язів, що оточують ніс. Таким чином, відбувається спроба рефлекторно звузити носові ходи для зменшення назальної емісії. Виявляється у вигляді своєрідних лицевих гримас.

Помилки в артикуляції

Неможливість вимовлення окремих звуків і літер з високим внутрішньоротовим тиском (напр., б, п, г тощо) призводить до їх вимушеної заміни в складах.

Ступінь порушення мови може варіювати в широких межах – від легкої гугнявості до малозрозумілого та нерозбірливого мовлення.

Цілі хірургічного втручання – усунути симптоми гіперназальності та назальної емісії, не викликаючи при цьому повного закриття піднебінно-глоткового простору, що дозволяє зберегти нормальне носове дихання та назальний резонанс.

Існують різні хірургічні методики, що дозволяють усунути ці проблеми. Способи хірургічних операцій, що дозволяють покращити велофарингеальне змикання:

Подовження м’якого піднебіння

Мета таких втручань спрямована на подовження та реконструкцію м’язів м’якого піднебіння. Виконуються шляхом різних способів пластики (V-Y pushback, double-opposing Z-plasty, buccal flaps).

Звуження середнього відділу глотки

Для звуження глотки використовуються клапті з обох піднебінних дужок (sphincter pharyngoplasty) або з задньої стінки глотки (pharyngeal flap).

Доктор Караванов використовує різні техніки, що найбільш підходять у кожному окремому випадку.

Доктор Караванов докладно вивчить історію вашого випадку, терміни та результати попередніх операцій, післяопераційну реабілітацію, попереднє логопедичне лікування.

Оскільки втручання, спрямовані на покращення мови, мають бути чітко обґрунтовані, необхідна об’єктивна оцінка причин порушення мови. Для цього виконується клінічний огляд та спеціальні мовні тести.

Зазвичай ознаки велофарингеальної дисфункції добре помітні під час огляду: вкорочене м’яке піднебіння, його рубцеві зміни, недостатня активність м’язів глотки. Мовні тести дозволяють підтвердити проблеми, оскільки існують характерні ознаки порушення вимови певних звуків, складів і слів.

Для додаткової діагностики також може знадобитися відеоендоскопія глотки для прямої оцінки піднебінно-глоткового змикання.

Якщо при огляді будуть виявлені інші проблеми (дефекти піднебіння, ороназальні фістули, розщілина коміркового паростку), то для досягнення позитивного результату доктор Караванов запропонує вам додаткові хірургічні втручання: пластика дефектів піднебіння, кісткова пластика.

Також буде проведено оцінку загального розвитку пацієнта (психомоторного, емоційного, мовного). Це має значення, оскільки проблема може полягати у загальних порушеннях (деякі вроджені синдроми, ураження ЦНС, периферичних нервів тощо). Тому в складних і спірних випадках можуть бути потрібні додаткові консультації також і логопеда, психолога, невропатолога, психіатра.

На підставі всіх отриманих даних буде складено план лікування та реабілітації, а також обрано методику самої операції. Також буде обговорено спосіб знеболювання, особливості післяопераційного періоду, харчування та догляду після операції.

Важливо розуміти, що після ефективного хірургічного втручання з усунення велофарингеальної дисфункції потрібне активне і часом тривале логопедичне лікування. При чому, чим старший пацієнт, тим довше. Справа в тому, що за час існування  велофарингеальної дисфункції пацієнт звикає формувати звуки неправильно та вимушено, підлаштовуючись під наявні анатомічні порушення. Закріплюється неправильне дихання, артикуляція та мовні навички, які, по суті, потребують повної розбудови. Це тривалий процес і потрібна кооперація, наполегливість та терпіння з боку пацієнта. І якщо пацієнт до цього не готовий, ефект від втручання може бути не отриманий.

Для проведення операції з відновлення мови виконується стандартне клінічне обстеження. Крім того, як і для будь-якої іншої планової операції, необхідне дотримання низки умов:

• пацієнт здоровий, немає гострих захворювань, а хронічні не в періоді загострення;
• лабораторні тести і обстеження в межах норми;
• шкіра обличчя не має запальних, гнійничкових уражень, герпетичної висипки;
• зуби сановані, пародонт здоровий, слизова оболонка порожнини рота не має виразкових, афтозних уражень;
• припинено приймання препаратів, що впливають на згортання крові.

Оскільки втручання буде проводитися в порожнині рота, підготовка включає обов’язкову санацію зубів і пародонту, видалення зубних відкладень за 1-2 доби до операції. Це значно зменшує ризики розвитку інфекції в післяопераційному періоді і прискорює процес загоєння.

При наявності будь-яких загальних захворювань до операції можуть бути призначені додаткові консультації суміжних фахівців: стоматолога, ортодонта, ЛОР спеціаліста.

За попереднім погодженням, Вам буде запропоновано з’явитися в Клініку за день або в день самої операції. Напередодні операції вимийте голову.

Операції з відновлення мови виконуються виключно під загальним знеболенням.

Для забезпечення хорошого огляду операційного поля на початку операції встановлюється спеціальний роторозширювач, виконується розмітка тканин згідно з обраною методикою.

Якщо втручання передбачає подовження м’якого піднебіння, то методика нагадує, по суті, первинну операцію з пластики розщілини. Розрізи та мобілізація тканин робляться таким чином, щоб після їх з’єднання виключити надмірний натяг. В цьому випадку загоєння пройде гладко і без ускладнень.

При операціях, спрямованих на звуження середнього відділу глотки додаткові розрізи виконуються також по краях від м’якого піднебіння, формуються клапті слизової оболонки, переміщуються та зшиваються у потрібному положенні.

Практично всі операції в порожнині рота, у тому числі й відновлення мови, виконуються нитками, що розсмоктуються, так що їх зняття в майбутньому не буде потрібно.

Тривалість перебування пацієнта у стаціонарі після операцій по відновленню мови зазвичай не більше 2 діб. Перші дні можуть турбувати біль у горлі при ковтанні та прийомі їжі. Тому протягом найближчих днів рекомендується м’яка, не дратівлива їжа, виключаються гарячі та газовані напої. Може спостерігатися певна складність носового дихання, що проходить у міру зникнення набряків протягом декількох днів. Також буде призначено знеболювальні препарати, курс антибіотикопрофілактики. Важливим є ретельний догляд за порожниною рота – чистка зубів та спеціальні полоскання.

Перший огляд і перев’язка виконується на наступний день після операції. Дату чергового огляду Вам призначить доктор. Однак, Вам слід негайно інформувати при виникненні наступних симптомів:

• біль, що наростає;
• кровотеча;
• стійке підвищення температури тіла;
• набряк, що наростає більше 3 діб;
• виділення з ран;
• неприємний запах і присмак у роті.

Оскільки в порожнині рота зазвичай використовуються шви, що розсмоктуються, їх зняття не потрібно, і вони розсмоктуються повністю протягом 4-6 тижнів.

Через 3-4 тижні можна приступати до логопедичного лікування.

Контрольні огляди через 3,6,12 міс.

Повне загоєння ран у ротовій порожнині відбувається протягом 1-2 тижнів. Проте, відновлення мови процес більш тривалий, який може піти кілька місяців за умови активних логопедичних занять. Чим старший пацієнт, тим період довше.

Висновки щодо ефективності та результату операції можна робити не раніше 6-8 міс за умови регулярних та наполегливих занять з логопедом.