Ринопластика при розщілинах

Головна відмінність, яку має деформація носа при розщілинах від інших деформацій  в тому, що вони виникають ще внутрішньоутробно і існують вже на момент народження. Причому йдеться про деформацію не лише самого носа, а всього навколоносового комплексу, включаючи верхню щелепу, носову переділку та м’язовий апарат. Після первинної пластики верхньої губи форма носа значно покращується, але часто не нормалізується повністю. Тому та чи інша деформація носа у пацієнтів із вродженими розщілинами є практично завжди. Такі особливості цієї аномалії. А ось ступінь вираженості деформації  безпосередньо залежить від якості первинної пластики розщілини та початкової ситуації.

Ключові особливості деформацій носа при розщілинах:

• складний, багатосторонній та тривалий механізм розвитку деформацій носа;
• практично завжди є асиметрія та диспропорція тією чи іншою мірою;
• асиметрія, аномальний розвиток чи відсутність хрящових структур кінчика носа;
• часто товста, мало піддатлива, «важка» шкіра, що зумовлено особливостями трофіки носа у такої категорії пацієнтів;
• супутня асиметрія, диспропорція та дисбаланс щелеп;
• практично завжди є функціональні порушення (порушення носового дихання, нюху тощо);
• наявність рубців від попередніх втручань;
• у багатьох пацієнтів із розщілинами раніше вже були ринопластики, що ще більше ускладнює завдання.

Сама форма носа у пацієнтів з розщілинами дуже типова, хоча є відмінності, залежно від того, який має місце тип розщілини – одностороння або двостороння. При односторонніх розщілинах найбільш характерні ознаки – різного ступеня вираженості асиметрія, опущення та нависання крила носа з боку розщілини, опущення кінчика. При двосторонніх розщілинах кінчик носа зазвичай сплощений, опущений донизу, ніздрі горизонтально розширені. При цьому загальна симетрія страждає у меншому ступені.

Враховуючи мультифакторну причину розвитку та багатокомпонентний характер, що має  деформаця носа при розщілинах, їх хірургічне лікування – складне завдання. Операції зазвичай носять характер реконструктивних, є складними та тривалими. При цьому ще частіше, ніж при вторинних (ревізійних) ринопластиках, для реконструкції носа у пацієнтів з розщілинами потрібні хрящові та фасціальні трансплантати (напр., вушний, реберний хрящ, скронева фасція).

Вік є важливим фактором для ринопластики при розщілинах. Хоча досить часто батьки дитини з розщілиною звертаються вже в ранньому віці з проханням виправити форму носа, особливо після невдалої первинної пластики верхньої губи, операція повинна бути відкладена до припинення зростання обличчя, тобто до 17-18 років. Пластика носа у дитячому віці не забезпечить гарного довготривалого результату і може, навпаки, призвести до посилення деформації. Винятком можуть бути випадки особливо тяжких деформацій, що порушують функцію носа, що різко впливають на соціальну адаптацію та психологічний статус пацієнта. не забезпечить сталого естетичного результату.

Навіть при повному аналізі вихідної ситуації, правильному плануванні та бездоганному виконанні операції, у ряді складних випадків може бути ризик розвитку рецидиву деформації. Зазвичай це пов’язане з вираженим м’язовим дисбалансом і так званою «пам’яттю форми» тканин, які після операції прагнутимуть повернуться у колишнє, звичне собі становище.

В окремих, особливо важких випадках, вам може знадобитися більше однієї операції для усунення всіх наявних проблем.

• деформації носа, що виникла первинно внаслідок розщілини
• деформації носа після попередніх операцій
• асиметрія, викривлення (девіація) носа
• опущення кінчика носа, недорозвинення та асиметрія хрящових елементів
• горбинка або западіння спинки носа
• функціональні порушення

Планування ринопластики у пацієнтів з вродженими розщілинами – процес досить складний. Необхідний повний аналіз механізму розвитку деформації, оцінка супутніх порушень та їх вплив на поточний стан.

Хоча ринопластика є дуже важливою, естетично значущою операцією для пацієнтів з вродженими розщілинами, вона, по суті, лише черговий етап протоколу лікування і тому не повинна розглядатися лише як ізольоване втручання. Правильним є комплексний підхід, що ґрунтується на всебічній оцінці всіх особливостей конкретної ситуації.

Доктор Караванов детально вивчить історію вашого випадку, перенесені операції та супутнє лікування. І перший висновок, який буде зроблено – чи пацієнт готовий до проведення ринопластики. Під готовністю мається на увазі:

• досягнення пацієнтом 17-18 річного віку;
• закінчено всі попередні етапи лікування розщілини;
• відсутність тяжких функціональних порушень, які потребують вирішення насамперед;
• реалістичність очікувань пацієнта з огляду на вроджений характер деформації.

Ніс не є на обличчі ізольованим органом. Його форма та функція тісно пов’язана з навколишніми структурами – верхня щелепа, прикус, тверде піднебіння, верхня губа, носова переділка. При вроджених розщілинах аномалія має комбінований характер, і ці структури тією чи іншою мірою страждають також. Тому до проведення ринопластики необхідне попереднє усунення всіх супутніх проблем (дефекти піднебіння, порушення мови, тощо). Всі ці порушення можуть впливати не тільки на нинішню форму носа, а й впливати на довготривалість успішного результату операції. Тому Вам можуть бути запропоновані додаткові втручання – корекція губ, пластика дефектів піднебіння, кісткова пластика розщілини, ортодонтичне лікування і навіть ортогнатична хірургія.

Не менш важливим є обговорення передбачуваного результату з погляду його реалістичності. Слід пам’ятати, що реконструктивна ринопластика при розщілинах — це не первинна естетична ринопластика. Робота хірурга буде спрямована на виправлення вродженої вади і тому ті чи інші ознаки аномалії можуть частково зберігатися навіть після блискуче проведеної операції. Дуже багато залежить від тяжкості вихідної ситуації.

Для проведення операції ринопластики після розщілин, виконується стандартне клінічне обстеження. Крім того, як і для будь-якої іншої планової операції, необхідно дотримання низки умов:

• пацієнт здоровий, немає гострих захворювань, а хронічні не в періоді загострення;
• лабораторні тести та обстеження в межах норми;
• шкіра обличчя не має запальних, гнійничкових уражень, герпетичної висипки;
• припинено приймання препаратів, що впливають на згортання крові.

Якщо попередньо вже проводилася ринопластика, важлива умова  – після операції пройшло не менше 10-12 місяців. Цей термін може бути і більше, якщо відновлення повністю не закінчилося і ніс досі продовжує змінюватися.

При наявності будь-яких загальних захворювань до операції можуть бути призначені додаткові консультації суміжних фахівців.

За попереднім погодженням, Вам буде запропоновано з’явитися в Клініку за день або в день самої операції. Напередодні операції вимийте голову.

Зазвичай ринопластика при розщілинах це – складне реконструктивне втручання. Майже завжди виконується відкритим методом, під загальним знеболюванням, і в багатьох випадках проводиться одномоментно з пластикою перегородки носа.

Прийоми та техніки для таких операцій багато в чому відповідають іншим видам ринопластик. Часто потрібні додаткові хрящові та фасціальні аутотрансплантати для відновлення або зміцнення кістково-хрящового каркаса носа, як при вторинних ринопластиках. З їхньою допомогою виправляються різні асиметрії, виконується компенсація недорозвинених структур. Використання трансплантатів найчастіше планується заздалегідь та обговорюється на консультації. У деяких випадках рішення щодо їх використання приймається безпосередньо під час втручання, оскільки далеко не завжди можна наперед повністю передбачити поточний стан кістково-хрящового каркаса носу.

В цілому такі операції зазвичай можуть тривати декілька годин, що залежить від ступеня деформації і суми завдань.

Післяопераційний період при ринопластиках у пацієнтів з розщілинами зазвичай проходить дещо важче, ніж при первинних та вторинних операціях. Це пов’язано з більшою операційною травмою та тривалістю втручання. Хоча тампони з носових ходів витягуються також через 1-2 добу, набряки, синці та гематоми можуть триматися довше звичайного. Терміни перебування в стаціонарі такі самі, як при інших ринопластиках.

Перший огляд і перев’язка виконується на наступний день після операції. Дату чергового огляду Вам призначить доктор. Однак, Вам слід негайно інформувати при виникненні наступних симптомів:

• біль, що наростає;
• кровотеча;
• стійке підвищення температури тіла;
• набряк, що наростає більше 3 діб;
• виділення з ран;
• порушенні фіксації шини.

Після зняття швів і пов’язок на 7-8 добу подальше спостереження буде продовжено і вам буде необхідно бути на контрольні огляди через 1, 3, 6, 12, 18 міс.

Теплові процедури, солярій виключаються до моменту повного зникнення набряків. Також на 1 міс. повинні бути обмежені спорт, важкі фізичні навантаження, а також носіння окулярів з масивними оправами. При супутньої пластиці носової переділки протягом наступних місяців обов’язковий догляд і промивання носових ходів для якнайшвидшого відновлення функції слизової оболонки. Про це Ви будете докладно проінструктовані при виписці.

Як і при інших видах ринопластики, в наступні місяці відбуватиметься процес відновлення трофіки та перебудови тканин. Може спостерігатися набряклість носа, порушення чутливості шкіри області кінчика тощо.

Як загальне правило, вважається, що остаточного результату ринопластика при розщілинах набуває приблизно через 1-1.5 року після операції.